Тренінг «Згуртований, доброзичливий колектив як запорука успішного навчання учнів»

Проведено  тренінги,  метою яких є згуртування учнівського колективу, розвиток комунікативних навичок впевненості в собі, доброзичливе ставлення один до одного, формування позитивного психологічного клімату, знаходження схожих рис учасників класу для покращення взаємовідносин у колективі, розвиток вміння працювати в команді.

Виконуючи вправи «Друкарська машинка», «Мій колектив», гру-руханку  «Піцца» учні вчаться розуміти один одного. Тренінг мотивує учнів до рефлексії , оволодіння механізмами комунікативної компетентності.

Проблема булінгу у школах. Захистіть свою дитину!Кампанія ЮНІСЕФ "Викресли Булінг"

Проблема булінгу у школах. Захистіть свою дитину!

«Мій син ненавидить ходити до школи, бо є хлопчик, який дражнить та знущається над ним щодня. Що я можу зробити як мама? Я не хочу, аби мій син страждав».

Ольга Н., Полтава

Такі питання сьогодні, на жаль, непоодинокі. Позитив у тому, що проблему (яка була завжди) почали обговорювати. Найчастіше під такими питаннями читаєш однотипні відповіді: самотужки впоратись з хуліганом, поговорити з його батьками та багато іншого. Але чи є універсальний план дій, коли ваша дитина стала жертвою булінгу?
Булінг – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам.

• 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років зазнали цькування (булінгу) за три місяці весни 2017 року.
• 24% дітей стали жертвами булінгу.
• 48% з них нікому не розказували про ці випадки.

Соціальний ролик від ЮНІСЕФ

Це статистичні дані від ЮНІСЕФ, зібрані у рамках програми «Викресли булінг», головна мета якої полягала в приверненні уваги до проблеми. Це вражаючі факти, і найгірше те, що багато хто й досі сприймає випадки булінгу як «прояв дорослішання».

Причини, з яких учні відмовляються робити домашні завдання, поради з мотивації.

Причини, з яких учні відмовляються робити домашні завдання, поради з мотивації.

Згадайте себе у шкільному віці: чи завжди вам хотілося та подобалося виконувати домашні завдання? Варто зізнатися, що дуже часто навіть ті діти, які вчаться на відмінно, сприймають домашнє завдання як обтяжливу необхідність. І дехто взагалі категорично відмовляється їх робити.
Проте це не означає, що ви як вчитель не можете нічого зробити. Впоратися з ситуацією цілком можливо, особливо якщо підключити батьків. І для початку треба розібратися, чому саме учень вперто відмовляться сідати за уроки.

Він боїться невдачі

Деякі діти просто панічно бояться невдачі у будь-якій справі. А школа взагалі викликає священний трепет. Таких учнів дуже легко виявити. Як правило, вони сідають якомога далі від вчителя, ніби намагаючись сховатися за спинами однокласників, поводять себе аж занадто тихо і ніколи не відповідають на уроці просто за власним бажанням. Батьки таких учнів можуть розказати вам, що діти ніби і сидять над підручниками, але результату немає і завдання не виконане.
Що робити? У такому випадку варто поговорити з учнем та пояснити, що нічого страшного у завданнях немає і жахливих наслідків від помилок ні в якому разі не буде.

Він не розуміє предмету

Яким би чудовим вчителем ви не були, все одно знайдуться учні, які ніяк не зможуть зрозуміти, що ви намагаєтесь до них донести. Можливо, під час вивчення нової теми школяр на щось відволікся і пропустив важливі для розуміння та виконання домашнього завдання моменти. Звісно, що він буде всіляко ухилятися від необхідності сідати за уроки. А може, перед вами талановитий гуманітарій, якому просто нудно вирішувати задачі з фізики?
Що робити? Найгірше, що можна зробити у цьому випадку, це насварити дитину. Правильніше буде звернути на цього учня більше уваги під час уроку, дати окремі завдання та, можливо, спростити пояснення. Також можна підійти до пояснення звичайних тем нестандартно і повністю змінити уяву про предмет. Наприклад, дітям може бути легше осягнути математику через музику.

Йому не вистачає уваги

Інколи учні відмовляються виконувати домашні завдання лише з однією метою – привернути до себе увагу, викликавши хвилювання вчителя і батьків. Таким чином діти домагаються хоча б якогось вияву почуттів з боку дорослих.
Що робити? Вчителю у такому випадку варто приділити учневі трохи більше уваги, хвалити його за успіхи та не надто сильно сварити за невдачі. Те саме порекомендуйте зробити і батькам, до того ж їм варто частіше нагадувати дитині про свою любов та цікавитися її шкільними справами. І от тоді подібні демонстрації, ймовірніше за все, припиняться.

Він не встигає

Деякі завдання справді дуже складні та об’ємні. Коли учень постійно не встигає виконати все, це не додає йому мотивації. Дійсно, навіщо починати, якщо все одно не вдасться зробити?
Що робити? Тут варто передивитися свій стиль викладання та при можливості зменшити розмір домашнього завдання. Не забувайте, вчителів та навчальних дисциплін багато, роботи у дітей багато, то ж перевантажувати їх не варто.

Йому нецікаво

Не всі учні можуть ефективно виконувати однотипні завдання. Ні, спочатку вони будуть старатися, але потім бажання працювати зникне. Погодьтеся, коли в нас немає цікавості, то і працювати не дуже хочеться.
Що робити? Вихід тут один – користуватися сучасними цікавими методами та прийомами, давати незвичні завдання, що потребують, наприклад, дослідницької діяльності.

Він не вміє працювати самостійно

А от для цього потрібна самодисципліна. Втім, її формуванню можуть зашкодити батьки, які надто опікувалися дитиною та спочатку не давали можливості робити щось без їхньої допомоги.
Що робити? Розкажіть учню, що насправді все не так складно. Навчіть його складати план майбутньої роботи, розбиратися у сенсі та меті кожного завдання, шукати найбільш раціональний спосіб його виконання та діяти у відповідності з планом. Може головною причиною такої поведінки є прокрастинація, з якою можна и треба боротися.

Йому дійсно ліньки

Дійсно, є такі діти, які не навчаються лише через те, що їм лінь. Але тут важливо запитати в батьків, чи справді дитина не хоче нічого робити. Чим вона займається замість уроків? Можливо, із задоволенням читає книжки, малює, відвідує тематичні курси чи гуртки, тощо. Тобто дитина робить те, що їй справді хочеться, а менш цікаві справи відкладає.
У гіршому випадку дитина може страждати на інтернет-залежність. Загалом, у мережі їх може чекати багато небезпек. Тоді треба рятувати її, залучивши батьків. Головне, не відкладати вирішення питання.
Що робити? Тоді варто запропонувати батькам допомогти дітям та перетворити домашні завдання на захопливу гру. І пояснити, що як би там не було, а виконувати те, що задав вчитель, це – обов’язок.

---

Якщо учень регулярно не виконує домашні завдання, то покарання – найгірше, що ви можете зробити в цій ситуації. Не треба влаштовувати скандалів, краще поговоріть з батьками дитини та спробуйте спільними зусиллями налагодити проце

Корисні підказки. Правда чи брехня?

Кінолекторій з елементами тренінгу на тему: "Ми різні але рівні".

30 листопада у 6-б класі проведено кінолекторій з елементами тренінгу на тему: "Ми різні але рівні".
Мета: розкрити поняття "толерантність", розвивати вміння аналізувати, приймати рішення; виховувати спостережливість, уважність до інших людей, здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, вчіти встановлювати стосунки на доброзичливій основі; виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість і небайдужість; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок.
Учні мали змогу переглянути декілька повчальних мультиків і висловити свої думки, пережиті емоції під час перегляду. Виконали вправу-гру "Я особливий тому, що..." активно обговорили важливі питання та колективно створили стенгазету.

Друзів не обирають за одежею

Групове релаксаційне заняття із застосуванням вправ аутотренінгу й саморегуляції.

Психологічний практикум в рамках супроводу учнів ГПД
28 листопада було проведено групове релаксаційне заняття із застосуванням вправ аутотренінгу й саморегуляції.
Мета: психологічна допомога учням прийти в згоду з самим собою, зняти психічну напругу.
Саме такі заняття з релаксації, саморегуляції і аутотренінгу знімають нервово-психічне напруження та відновлюють емоційну рівновагу. Діти виконували вправи ( повільне дихання; звук мого серця), вправа-гра " Відчуй", групове створення стенгазети " Вітаю".

Кінолекторій з елементами тренінгу на тему "Ми за дружбу"

23 листопада проведено кінолекторій з елементами тренінгу на тему "Ми за дружбу" для учнів в Марганецькій ПМШ 11.
Мета якого: довести до учнів важливість слів "дружба", " товариш", "друг"; вчити розуміти один одного, аналізувати думки, вчинки своїх друзів; формувати доброзичливе ставлення до друзів; виховувати товариські, доброзичливі стосунки з однокласниками. 
Учні переглядали повчальні мультики, виконували вправу " СТОП КУЛАК", брали активну участь в обговорені важливих питань, працювали в групах та спільно створили стенгазету "Ми за дружбу".

Цінуйте один одного та дружні стосунки)

Права і обов'язки дітей

Корисні підказки. Битися чи не битися?

Психолого – педагогічний семінар: «Технології антистресу в умовах НУШ»

30 жовтня практичним психологом Машко А.С. був проведений психолого-педагогічний семінар «Технології антистресу в умовах НУШ», метою якого було ознайомити  з основними принципами Нової української школи, засвоїти основні технології антистресу, навчити застосовувати на практиці вправи що допоможуть зняти напругу.

Психокорекційні ігри

21 вересня були проведені психокорекційні ігри з учнями ГПД, які спрямовані на розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів. Психокорекційна гра «Впізнай». 

 Процес зосередження сприяє поліпшенню уваги, відбувається активізація сил для звільнення від стресів, депресій, психосоматичних розладів, екзистенціальних переживань (кінцівку буття, самотність, вина), хронічної втоми, вікових криз.

Пісочна арт-терапія

     Відбулося  групове заняття «Гра з піском», яке сприяє розвитку креативності, навчає конструктивному спілкуванню, вираженню емоцій, терпінню, ретельності, зосередженості. Під час спостереження за роботою дітей в групі, було виявлено, що під час малювання відбувається вирішення існуючого конфлікту, зняття напруги, досягнення гармонійної взаємодії свідомого та підсвідомого, підвищення працездатності, досягнення творчого натхнення й визначення власного ресурсного потенціалу.

    Метод пісочна терапія (дослівно-пісочна гра) являє собою одну з незвичайних технік аналітичного процесу, під час якого дитина будує власний світ з піску і невеликих фігурок. Дитина висловлює на піску те, що спонтанно виникає протягом заняття. Діти не можуть нам розповісти про свої складнощі, як дорослі, але вони можуть зробити це за допомогою пісочних картин. Цей метод можна використовувати в роботі з дітьми з трьох років, а також як один з етапів у роботі з підлітками та дорослими з наступним спектром проблем:

• різноманітні форми порушень поведінки;
• психосоматичні захворювання;
• підвищена тривожність, страхи;
• складності, пов’язані зі змінами в сімейному (розлучення, поява молодших брата, сестри, і т. д.) і в соціальнїй ситуаціях (дитячий садок, школа).
• неврози.